Holocaust Killing Site
Ivano-Frankivsk: Rudolf’s Mill and Schuzman's factory
Ivano-Frankivsk (former Stanislav) region, Ivano-Frankivsk district
|
Location: Rudolf’s Mill (now a garment factory) and Schuzman's factory GEO: 48.931168, 24.708033 (app.) Date of event: 7 May 1942 Number of victims: 600 Residency of victims: Ivano-Frankivsk (Stanislav) and nearby villages Monument: no |
|
Summary (click to expand)
The city of Stanislav (now Ivano-Frankivsk) was founded by Andrzej Potocki in 1662. Shortly after the city was founded, its owner allowed Jews to freely settle here. The city was a real Jewish center: as of 1900, there were 14,106 Jews here; according to the 1939 census, the city had 26,500 Jews. Nazi troops occupied Stanislav (Ivano-Frankivsk) on July 2, 1941. About 30,000 Jews were under the occupation (including refugees from Austria, Germany, Poland, and Hungary). Following the establishment of German rule, the Judenrat, headed by Israel Seibald, and the Jewish police, led by Zahler, were established. On July 29, 1941, the local newspaper Ukrainske Slovo published an announcement by the city council that Jews were required to wear white armbands with the blue star of David, which were later replaced by yellow ones. Jews were also ordered to hand over radios and property. By the end of October 1941, the boundaries of the ghetto, which housed at least 20,000 Jews, had been defined. On December 20, 1941, the ghetto was officially closed. Outside, the ghetto was guarded by Schutzpolizei and the Ukrainian police; inside, it was guarded by the Jewish police. Jews were allowed to leave the ghetto only for forced labor (many of them worked outside of it in various German institutions, in factories in the city, and on farms). According to Solomon Gunsberg, the Jewish population performed work under the most difficult circumstances, virtually without any tools, and was brutally beaten while working. In April 1942, the Gestapo tasked the Judenrat to divide all Jews into categories A, B, and C. Category A Jews (specialists and craftsmen) had to stay in the center of the ghetto, category B Jews (other Jews suitable for labor), the labor reserve, had to live on the outskirts of the ghetto, while category C Jews (unsuitable for labor) were immediately sent to special camps located in the building of the former Rudolf's mill and at the Schusman factory. On May 7, 1942, 600 Jews were shot by the Nazis in these camps. The city of Stanislav (Ivano-Frankivsk) was liberated on July 27, 1944. There is no memorial sign there. |
Summary in Ukrainian (click to expand)
Місто Станіслав (нині – Івано-Франківськ) було засноване Андрієм Потоцьким у 1662 р. Невдовзі після заснування міста його власник дозволив євреям безперешкодно селитися тут. Місто було справжнім єврейським осередком, адже станом на 1900 р. їх тут налічувалося 14,106 чол., а за переписом населення 1939 р. у місті проживало 26,500 євреїв. Нацистські війська зайняли Станіслав (Івано-Франківськ) 2 липня 1941 р. В окупації опинилося близько 30 тис. євреїв (враховуючи біженців з Австрії, Німеччини, Польщі та Угорщини). Після встановлення німецької влади було створено юденрат, який очолив Ізраїль Сейбальд, та єврейську поліцію на чолі із Захлером. 29 липня 1941 р. місцева газета «Українське слово» надрукувала оголошення міської управи про обов’язкове носіння євреями білих нарукавних пов’язок із блакитною зіркою Давида, які пізніше були замінені на жовті. Також євреям наказали здавати радіоприймачі та майно. До кінця жовтня 1941 р. було визначено межі гетто, до якого помістили щонайменше 20 тис. євреїв. 20 грудня 1941 р. гетто було офіційно закрито. Ззовні гетто охоронялося шуцполіцаями та українською міліцією, а в середені – єврейською. Євреям було дозволено залишати територію гетто лише для виконання примусових робіт (багато з них працювали поза його межами в різних німецьких установах, на фабриках у місті, а також на фермах). За спогадами Саломона Гюнсберга, єврейське населення виконувало роботи за найскладніших обставин, фактично без будь-яких інструментів, а під час роботи їх жорстоко били. У квітні 1942 р. гестапо доручило юденрату розділити всіх євреїв на категорії А, В і С. Євреї категорії А (фахівці і ремісники) повинні були залишатися в центрі гетто, євреї категорії В (інші працездатні євреї ) мали складати робочий резерв і жити на околиці гетто, в той час як євреї категорії С (непрацездатні) відразу відправлялися в спеціальні табори, які знаходилися в будівлі колишнього млина Рудольфа та на фабриці Шузмана. 7 травня 1942 р. у цих таборах нацисти розстріляли 600 євреїв. Місто Станіслав (Івано-Франківськ) звільнено 27 липня 1944 р. Пам’ятного знаку немає. |
Holocaust by Bullets:
|