Holocaust Killing  Site

Klevan​: woods near the train station

Rivne region, Rivne district
​Location: woods near the train station of Klevan​
GEO: 50.7476439767657, 25.9553718566895 (app.)
Date of event: 11 April 1942
Number of victims: 30
Residency of victims: Klevan
Monument: no
Jewish community Klevan 
     History, population,  documents, testimonies, Righteous Among the Nations   
Summary  (click to expand)
Klevan. The first mentions of the town date back to 1458. In the 19th century, the town was part of Volyn province. In 1766, 973 Jews lived in Klevan. The first mention of the Jewish community in Klevan dates back to 1563. In the second half of the 19th century, there were two synagogues here. According to the 1897 census, the number of Jews in Klevan was 2,432 (65%); in 1931 —1,664 thousand.
Klevan was occupied by the Nazis on July 3, 1941. The town was a part of Rivne Gebiet of Volyn-Podillia General District. After the occupation, a pogrom took place in Klevan, killing about 500 Jews.
After the pogrom, anti-Jewish rules came into force in the city: a Judenrat was established, mandatory identification marks in the form of the Star of David were introduced, to be later replaced with a yellow circle. Jews were used for unpaid forced labor, and subjected to systematic violence and looting. In late 1941, there was a ghetto here comprising of 13 houses. In the spring of 1942, two campaigns of extermination of the Jewish community took place in Klevan. The first extermination action took place on April 11, 1942, killing 30 Jews and 18 Poles. The action was carried out in the woods near the railway tracks of Klevan. A memorial stone was installed in the town.
Bela Lipper (Valentyna Yakymova), a resident of the village of Novostav, during the Holocaust hid her husband Lev Lipper, a resident of Klevan, and his family. For nineteen months, Bela Lipper was hiding seven Jews. After the war, Bela left the USSR together with her husband and daughter, and moved to Israel. In 1991, Bela Liper (Valentyna Yakymova) was awarded the title of a Righteous Among the Nations.
Klevan was liberated on February 1, 1944.
Summary in Ukrainian (click to expand)
Клевань. Перші згадки про місто датуються 1458 р. Місто входило до складу Волинської губернії у ХІХ ст. У 1766 р. у Клевані проживало 973 єврея. Перші згадки про єврейську громаду м. Клевань датуються 1563 р. У другій половині ХІХ ст. функціонувало дві синагоги. Згідно перепису населення 1897 р. чисельність євреїв Клеваня складала 2,432 тис. (65%), в 1931 р. – 1,664 тис.
Клевань був окупований нацистами 3 липня 1941 р. Містечко входило до складу гебіту Рівне генерального округу «Волинь-Поділля». Після окупації у Клевані відбувся погром, у результаті якого було вбито близько 500 євреїв.
Після погрому у місті почали діяти антиєврейські правила – створено юденрат, введено носіння розпізнавальних знаків у вигляді зірки Давида, яка згодом була замінена на жовте коло. Євреїв використовували для неоплачуваної примусової праці, євреї піддавалися систематичному насиллю та грабунку. В кінці 1941 р. було створене гетто, до якого входило 13 будинків. Весною 1942 р. у Клевані відбулося дві акції знищення єврейської громади. Перша акція відбулася 11 квітня 1942 р. у результаті якої було розстріляно 30 євреїв та 18 поляків. Акція була здійснена у лісі поблизу залізничних колій м. Клевань. У місті встановлено пам’ятний камінь.
Бела Ліпер (Валентина Якимова), мешканка с. Новостав, яка у час Голокосту переховувала свого чоловіка Лева Ліпера, що мешкав у м. Клевань та його родину. Впродовж дев’ятнадцяти місяців Бела Ліпер переховувала сімох євреїв. Після завершення війни Бела разом з чоловіком та дочкою залишила СРСР та переїхала до Ізраїлю. У 1991 р. Белі Ліпер (Валентині Якимовій) було присвоєно звання праведника народів світу.
Клевань був звільнений 1 лютого 1944 р.
Holocaust by Bullets:
Document:
   Report of Extraordinary State Commission
   (GARF 7021-71-51 pp.11, 44, 61)