Holocaust Killing Site
Zdolbunov: the quarries of the cement plant
Rivne region, Zdolbuniv district
|
Location: the quarries of the cement plant in the village of Stary Mylsk GEO: 50.5218855924201, 26.2508010864258 Date of event: 13 October 1942 Number of victims: about 1,556 Residency of victims: Zdolbunov and nearby villages Monument: 1990 |
|
Summary (click to expand)
Jews were known in Zdolbuniv since 1569. In the early 20th century, two synagogues were opened in Zdolbuniv. The town had a Tarbut school and a Jewish cemetery. In the first half of the 20th century (1921) the number of Jews Zdolbuniv was 1,262. On the eve of World War II, the number of Jews increased to 1.5 thousand. Zdolbuniv was occupied by German troops on June 30, 1941. The town became the administrative center of the Zdolbuniv Gebiet of the General District Volyn-Podillya. A Judenrat was established in Zdolbuniv and anti-Jewish measures were introduced. The Jews had to wear identification marks, and do forced labor. The first execution of Jews of Zdolbuniv took place on August 7, 1941. 450 Jews were killed in the shooting. In the spring of 1942, a ghetto was established in Zdolbuniv, to which Jews from the surrounding villages were also relocated. In total, about 1,500 Jews were imprisoned in the ghetto. The ghetto was closed, fenced and guarded by Ukrainian police. Because of hunger, the captives looked for food and secretly exchanged their personal items for food. There was no medical care. The living conditions in the ghetto were difficult. 5-6 people shared the same room. Jews were subjected to repeated looting and bullying. The ghetto was liquidated on October 13, 1942. A detachment of security police and SD took part in the shooting. The murder took place in the quarries of the cement plant in the village of Staromilsk. Hermann Friedrich Grebe headed a branch of a German construction company in Zdolbuniv. During the war, he rescued a group of Jews and helped forge documents for Jews. About 500 men attempted to escape during the shooting. Some managed to escape, others were shot. On October 13, 1942, 1,556 Jews were shot. Zdolbuniv was liberated on February 3, 1944. |
Summary in Ukrainian (click to expand)
Євреї у Здолбунові з’являються після 1569 р. На початку ХХ ст. у Здолбунові було відкрито дві синагоги, працювала школа «Тарбут», функціонувало єврейське кладовище. У першій половині ХХ ст. (1921 р.) чисельність євреїв Здолбунова складала 1,262 чол. Напередодні Другої світової війни кількість євреїв зросла до 1,5 тис. Здолбунів був окупований німецькими військами 30 червня 1941 р. Містечко стало адміністративним центром гебіту Здолбунів генерального округу «Волинь-Поділля». У Здолбунові був створений юденрат та були введені антиєврейські заходи, носіння розпізнавальних знаків, євреїв змушували до примусової праці, функціонував юденрат. Перший розстріл євреїв Здолбунова відбувся 7 серпня 1941 р. Внаслідок розстрілу було вбито 450 євреїв. Навесні 1942 р. у Здолбунові було створено гетто, до якого переселили також євреїв з навколишніх сіл. Загалом у гетто було ув’язнено близько 1,5 тис. євреїв. Гетто було закритого типу, огороджене та охоронялося українською поліцією. Брак їжі спонукав бранців до шляхів пошуку продуктів. Потайки вони обмінювали речі на їжу. Медичне обслуговування було відсутнім. Умови проживання в гетто були складними. В одній кімнаті проживало по 5-6 чол. Євреї піддавалися постійним грабункам та знущанню. Гетто було ліквідоване 13 жовтня 1942 р. Участь у розстрілі брав загін поліції безпеки та СД. Вбивство відбулося у каменоломнях цементного заводу с. Старомильськ Герман Фрідріх Гребе у Здолбунові очолював філію німецької будівельної фірми. Впродовж війни врятував групу євреїв та допомагав з підробкою документів для євреїв. під час розстрілу близько 500 чоловіків організували спробу втечі. Частині вдалося втекти, інших розстріляли. 13 жовтня 1942 р. було розстріляно 1,556 тис. євреїв. Здолбунів звільнено 3 лютого 1944 р. |
Holocaust by Bullets:
|
Survivors Testimony:
USC Shoah Foundation: Meyer Cyker (# 11593)
Maksym Gon ref.#30 (pp.68,69: Latyshkevych B. H.; рр. 73-74: Ruta V. O.)
USC Shoah Foundation: Meyer Cyker (# 11593)
Maksym Gon ref.#30 (pp.68,69: Latyshkevych B. H.; рр. 73-74: Ruta V. O.)